Історія

З точки зору історії, Північне Причорномор’я, куди входить і сучасне місто Нова Каховка – колиска цивілізації. Саме тут Бог Папай кинув своєму народові – прабатькам скіфів – золотий плуг і навчив їх обробляти землю. Частина скіфів була прекрасними землеробами – саме звідси навчилися вивозити зерно стародавні греки – у них тоді ще не було такого вміння вирощувати гарне зерно. Саме звідси отримували через приморські міста в подальшому зерно і стародавні римляни, і перси, і Мітрідат.

Маючи видатне географічне розташування, в нижній течії Дніпра, наш регіон був з давніх часів одним з найбільших центрів торгівлі в Таврії. У місті Каховка була побудована пристань, завдяки якій торговці скуповували ліс, сплавляли вниз за течією Дніпра, після чого його продавали в Сімферополі, Перекопі, Бердянську та безлічі інших міст і сіл на півдні України. З північних регіонів України в цей південний центр торгівлі привозили і переправляли різні вироби народних ремесел – пряжу, тканини, гончарні та столярні вироби. Через знамениту переправу Каховки і Берислава чумаки перевозили на правий берег Дніпра кримську сіль (щорічно через неї переправляли понад двісті тисяч возів).

На початку дев’ятнадцятого століття двічі на рік – навесні і восени проводилися ярмарки, де основними товарами були сільськогосподарська продукція і тваринництво. Незабаром після цього Каховка стала центром Таврійської губернії (повіт Дніпровський) і перетворилася в один з найбільш великих місць з відправляння зернових культур в Одесу. Швидкі темпи збільшення товарообігу різних товарів на Каховській пристані дозволив згодом проводити в травні і жовтні Миколаївський і Покровський ярмарки, які за загальним товарообігом були найбільшими в Таврійській губернії. У період підготовки та проведення ярмарків дороги, що ведуть до Каховки, були заповнені людьми, каретами, бричками. Всі верстви населення від селян до поміщиків везли на ярмарок продукти сільського господарства, власники заводів і підприємств готували і проводили виставки-продажі виготовлених ними виробів. Все це сприяло збільшенню товарообігу і відповідно розширенню і поліпшенню інфраструктури щорічних ярмарків.

Свого часу Каховка була великим ринком вільнонайманої робочої сили, чому сприяло наявність так званої Таванської переправи (перевезення) саме сюди приїжджали в великій кількості керуючи поміщиків Півдня України, щоб найняти робітників, які приходили в більшості своїй з північних районів України та російських губерній. Через постійно зростаючи ярмарки найманої праці, де збиралося до 35 тисяч вільнонайманих, Каховка в той час була основним, якщо не єдиним, постачальником робочої сили для найбільших поміщицьких маєтків Таврії – Фальц-Фейна, Мордвинова, князя Трубецького і багатьох інших, економічний успіх і прогресивні технології яких і визначили Каховський регіон в якості житниці Європи.

Історичні передумови, вікові торгові традиції і вигідне географічне положення нашого регіону поклали в 2000 році початок унікальному в своєму роді заходу – виставці-ярмарку «Таврійський ярмарок», ініціатором і керівником якої став Президент Союзу товаровиробників і підприємців м. Нова Каховка – Павло Ярмій. В основі концепції створення виставки-ярмарки було органічне поєднання характерних традицій ярмаркових заходів і можливість для товаровиробників презентувати товари і послуги, продемонструвати новітні розробки і розширити коло ділового спілкування.